Астрагал, латинською Astragalus membranaceus, — багаторічна трав’яниста рослина родини бобових. Родом із помірних регіонів Азії, зокрема Китаю та Монголії, її застосовують понад дві тисячі років у традиційній китайській фармакопеї. Корінь є частиною рослини, найбагатшою на активні речовини, зокрема полісахариди, сапоніни (астрагалозиди) та флавоноїди. Його традиційно збирають із коренів кількарічного віку, більш концентрованих на активні сполуки.

У традиційній китайській медицині астрагал має назву Хуан Ці, що перекладають як «жовтий вождь» — за жовтим кольором кореня та за статусом рослини першого рангу. Його традиційно пов’язують із меридіанами селезінки та легень і застосовують для тонізування Ці, життєвої енергії. У західній фітотерапії астрагал викликає дедалі більший інтерес від 1980-х років, із численними науковими публікаціями, які досліджують його склад і традиційні застосування.

Полісахариди становлять найбільш вивчену родину молекул астрагалу. Це складні вуглеводи, утворені довгими ланцюгами цукрів, широко задокументовані в науковій літературі. Екстракт Qualidiet стандартизований до 50 % полісахаридів — висока концентрація, яку можна перевірити від партії до партії: кожна капсула з 350 мг екстракту дає 175 мг полісахаридів, тобто 525 мг на три капсули на день.

Корінь також містить астрагалозиди — сапоніни, з яких астрагалозид IV найбільш вивчений, — а також флавоноїди, які додають до його антиоксидантного профілю. Усі ці молекули діють у синергії: у цьому й полягає перевага загального екстракту кореня перед окремою виділеною активною речовиною. Стандартизація до 50 % полісахаридів слугує тут маркером якості та концентрації й дає змогу об’єктивно порівняти два продукти там, де простий порошок кореня має значно змінніший вміст.

Рекомендоване дозування — 2–3 капсули на день, приймати зі склянкою води перед їдою. Краще починати поступово, а потім коригувати відповідно до потреб та індивідуальної переносимості. Зазвичай радять курс на 1–3 місяці з можливістю повторити його після кількатижневої перерви.

Астрагал традиційно згадують в осінній і зимовий період як супровід для організму — сезон, коли наш відділ Зима в Парижі збирає рослини холодної пори. Його також цінують у фазах тимчасової втоми чи інтенсивних навантажень. Люди, які досліджують адаптогенні рослини, інколи поєднують його з женьшенем, рейші чи елеутерококом, завжди дотримуючись дозувань, властивих кожному продукту.

Ця дієтична добавка не замінює різноманітного та збалансованого харчування, а також здорового способу життя. Не рекомендовано вагітним і жінкам, які годують груддю, без медичної поради. Не рекомендовано людям з автоімунними розладами чи тим, хто приймає імуносупресивну терапію. Капсула рослинного походження: ця добавка підходить для вегетаріанського та веганського раціону. Не перевищуйте рекомендовану добову дозу. Зберігати в прохолодному та сухому місці, захищеному від світла, у недоступному для малих дітей місці.

Що означає «стандартизований до 50 % полісахаридів»?

Стандартизація вказує на гарантовану концентрацію полісахаридів — найбільш вивчених молекул астрагалу. Екстракт, стандартизований до 50 %, забезпечує, що кожна капсула дає сталу кількість цих сполук (175 мг на 350 мг екстракту), на відміну від простого порошку кореня, вміст у якому може сильно різнитися від партії до партії.

Скільки полісахаридів на день із 3 капсулами?

За дозування 3 капсули на день Ви отримуєте 1050 мг екстракту кореня астрагалу, тобто 525 мг полісахаридів. Це високе дозування, уможливлене сильно концентрованим екстрактом і капсулами по 350 мг.

Чи можна поєднувати астрагал з іншими рослинами?

Так, астрагал можна поєднувати з іншими тонізувальними рослинами, як-от женьшень, рейші чи елеутерокок, дотримуючись дозувань кожного продукту. Радимо звернутися по пораду фахівця охорони здоров’я або консультанта Herba Barona, перш ніж поєднувати кілька добавок.

Чи підходить астрагал для тривалого прийому?

У традиційній китайській медицині астрагал належить до так званих «вищих тонізувальних» рослин, які можна споживати тривалий час. Проте рекомендовано робити перерви між курсами, зазвичай після 1–3 місяців застосування, і звертатися до фахівця охорони здоров’я щодо будь-якого тривалого прийому.